«Постмодерні більшовики»: політолог вважає, що протести не повинні визначати кадрові рішення у війську Ексклюзив 27.07.2026 17:29 Укрінформ
Заклики до кадрових змін у сфері національної безпеки, які лунають під час вуличних мітингів, є неприйнятними, якщо їх висувають особи, позбавлені достатнього розуміння військового управління та перебігу бойових дій.
Таку позицію в бесіді з Укрінформом висловив майор запасу, політолог Михайло Басараб.
За словами Басараба, його вразила категоричність вимог, що прозвучали під час так званого «картонного майдану», зокрема щодо відсторонення керівництва Збройних сил.
«Я та переважна більшість людей, які мають досвід військової служби та безпосередньо залучені до процесів війни, не наважуються давати категоричну й однозначну оцінку діяльності тих чи інших посадовців чи командирів, оскільки не володіють усім необхідним обсягом відомостей. Натомість ми спостерігали дуже впевнені вимоги з боку людей, які відповідних знань, досвіду і компетенції точно не мають», – зазначив він.
На думку політолога, така самовпевненість викликає занепокоєння серед військових.
«Я перепрошую за таке порівняння, але це виглядає як своєрідний постмодерний більшовизм», – сказав він.
Басараб наголосив, що питання кадрових рішень у військовому керівництві не повинні ставати об’єктом ультимативних вимог під час протестних акцій.
«Вважаю неприйнятним, коли про відставку головнокомандувача говорять на вуличних протестах, де переважна більшість учасників не мають стосунку до війська, а можливо, і до системної волонтерської діяльності. Сьогодні йшлося про Сирського, завтра хтось захоче організувати те саме проти Драпатого чи будь-якого іншого бойового генерала. Йдеться не про конкретні прізвища, а про саму ситуацію», – підкреслив він.
Експерт також закликав враховувати принципову відмінність між нинішньою ситуацією та подіями Революції гідності.
За його словами, у 2013–2014 роках українське суспільство протистояло владі, яка діяла в інтересах Кремля, тоді як сьогодні держава веде боротьбу за власне існування, а головним завданням залишається перемога над російським агресором.
«Тоді державу очолював президент Янукович, влада перебувала в руках людей, які працювали в інтересах Кремля. Це була принципово інша ситуація для масштабного суспільного опору. Зараз обставини інші», – зазначив він.
Політолог звернув увагу, що багато учасників Революції гідності нині захищають Україну на фронті або займаються волонтерською діяльністю.
«Значна частина учасників Майдану сьогодні воює, знищує ворога або волонтерить і, переконаний, не дозволила б собі виходити на такі акції з брутальними заявами на адресу головнокомандувача ЗСУ», – сказав Басараб.
Водночас він наголосив, що не виступає проти суспільної дискусії щодо державної політики чи військового управління.
«Дискусія завжди необхідна. Вона потрібна навіть під час планування бойових операцій до моменту ухвалення рішення. Але способи донесення громадянської позиції мають залишатися в певних межах, особливо в умовах повномасштабної війни», – вважає експерт.
На його переконання, українське суспільство має пам’ятати про спільну відповідальність за оборону держави.
«Сьогодні всі працюють на одну мету – захист України та поразку ворога. Не варто легковажно намагатися впливати на ті сфери, де бракує знань і досвіду, адже така некомпетентна самовпевненість під час війни може призводити до втрат», – підсумував Басараб.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та в інших містах України упродовж кількох днів відбувалися акції протесту проти відставки Федорова з посади міністра оборони. Раніше люди виходили також з вимогами звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
21 липня Президент Володимир Зеленський офіційно повідомив про призначення генерал-майору Михайлу Драпатому посади головкома ЗСУ і подякував Олександру Сирському за результати у захисті Києва, у Харківській та Курській операціях.
Протест Війна Військові Війна з Росією Ексклюзив
Джерело: www.ukrinform.ua