579 українців засуджено за колабораціонізм, 400 з них очікують на обмін до РФ Дослідження 27.05.2026 16:29 Укрінформ 579 українських громадян, засуджених за колабораціонізм, наразі перебувають у місцях позбавлення волі. Більше ніж 400 з них виявили бажання бути переданими до Росії в межах обміну полоненими.
Ця інформація була озвучена на пресконференції в Укрінформі, де взяли участь заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, керівник Науково-дослідного центру пенітенціарної та кримінальної юстиції Пенітенціарної академії Андрій Галай, головний науковий співробітник Олександр Ткаченко та професорка кафедри психології Пенітенціарної академії Тетяна Данильченко. На заході було представлено дослідження під назвою «Кримінологічний та психологічний портрет засудженого колаборанта».
«На поточний момент, станом на травень поточного року, у пенітенціарних установах перебувало 579 громадян, які були засуджені за статтями, пов’язаними з колабораційною діяльністю. Результати аналізу показали, що 72% засуджених за колабораціонізм становлять чоловіки, а 28% – жінки», – повідомив Ткаченко.
Олександр Ткаченко
За словами науковця, домінування чоловіків серед засуджених можна пояснити їхньою залученістю до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, таких як виробництво, транспорт та будівництво. Коли на певну територію прибуває окупаційна влада, вона прагне залучити цих осіб на свій бік.
Дослідження також виявило, що середній вік засуджених чоловіків становить 42-44 роки, а жінок – 46-47 років.
Переважна більшість колаборантів мешкала у Харківській, Запорізькій та Херсонській областях, які зазнали російської окупації. Однак, колабораціонізм не має чітко визначеного географічного поширення.
Згідно з даними дослідження, 70% колаборантів не мали офіційної роботи, а 82% з них не здобули вищої освіти.
«Ми цілком усвідомлюємо, що колабораційна поведінка формувалася в умовах втрати роботи, фінансових труднощів, низького освітнього рівня та критичного мислення, що призвело до відчуття суспільної безвідповідальності. Для багатьох колабораційна діяльність не асоціювалася зі злочинами, а сприймалася як частина повсякденних потреб. Крім того, значна частина таких осіб не ідентифікує себе з нашою державою», – зазначив Ткаченко.
У свою чергу, професорка Данильченко підкреслила, що психологічний аналіз колаборантів виявив у них схильність до дихотомічного мислення (чорно-білого), віру в долю та культ сили, який проявляється у захопленні потужними особистостями, найчастіше авторитарними лідерами, та зневазі до слабкості.
Тетяна Данильченко
Загалом, у колаборантів спостерігається інфантильна життєва позиція, коли вони вважають себе «маленькими людьми», які очікують, що хтось інший вирішуватиме їхні проблеми.
Як повідомив Галай, дослідження проводилося минулого року шляхом проведення поглиблених інтерв’ю, тестування та анкетування 100 засуджених (50 чоловіків і 50 жінок) безпосередньо в установах виконання покарань.
Андрій Галай
«Представлене дослідження має надзвичайну цінність, оскільки воно дозволяє не тільки глибше усвідомити сутність колабораційних злочинів в умовах війни, але й окреслити механізми їх запобігання та державної реакції», – прокоментував Юсов.
Андрій Юсов
За його словами, в рамках проєкту «Хочу к своим» 70 колаборантів були передані до Росії в обмін на українських військових та цивільних, що перебували в полоні. Ще понад 400 таких осіб перебувають в очікуванні подібного обміну.
Як інформував Укрінформ, 25 липня 2024 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими представив державний проєкт «Хочу к своим», спрямований на обмін колаборантів і зрадників на громадян України, які опинилися в полоні.
Більше наших фото можна придбати тут
Обмін Шпигунство Колаборант Війна Війна з Росією Андрій Юсов
Джерело: www.ukrinform.ua