Спротив дітей нав’язуванню неправди російськими агентами 18.07.2026 10:00 Укрінформ
Розпочато понад 580 кримінальних проваджень щодо індоктринації українських дітей та ще 28 – стосовно мілітаризації
Станом на середину липня в Україну повернуто 2383 дитини, вивезені та/або примусово переміщені до Росії чи на території, контрольовані країною-агресором. Водночас, загальна кількість фактично викрадених різними способами неповнолітніх українців сягає 20 610 осіб. Правозахисники зазначають, що ця цифра насправді вища в кілька разів, оскільки офіційно фіксуються лише випадки, щодо яких надійшли звернення.
«Діти є вагомою складовою національної безпеки. І, безумовно, важко уявити справедливий та тривалий мир без повернення кожної викраденої дитини, без деокупації українських територій, де понад 1 600 000 українських дітей щодня страждають від злочинів російських агентів», – заявляє юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
ДОПОМАГАЮТЬ ПОВЕРТАТИ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ВАТИКАН, КАТАР ТА МЕЛАНІЯ ТРАМП
Оксана Червякова друга ліворуч. Фото Геннадія Мінченка
За словами Оксани Червякової, представниці з прав дитини Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, перші літні місяці є періодом, коли частіше вдається знайти шляхи повернення з ворожої території до рідної землі 18-річним українцям. «За червень–липень повертається дуже багато молоді, тобто діти або молодь, які свідомо обирають Україну, які пам’ятають Україну, які навіть дочекалися свого 18-річчя, щоб самостійно перетнути кордон. І якщо раніше ми говорили про поодинокі випадки, то зараз за тиждень повернулося понад 10 дітей», – зазначила Оксана Червякова під час прес-конференції «Повернення викрадених українських дітей» в Укрінформі.
Держава докладає зусиль для інформування українських дітей, які опинилися на непідконтрольних територіях під час російсько-української війни та в Росії, про програми їхньої підтримки, реабілітації та надання фінансової допомоги, розповідає представниця з прав дитини Уповноваженого ВРУ з прав людини. Діти та молодь, куди б їх тимчасово не перемістили, довіряють своє майбутнє Україні. Однією з мотивацій для повернення є прагнення здобути освіту європейського зразка.
Важливу посередницьку роль у поверненні українських дітей, незаконно та примусово вивезених до Росії чи на підконтрольні території, фактично викрадених, відіграли Ватикан і Папа Римський, хоча конкретні цифри сторони не розголошують. Також помітну участь у перемовинах взяв Катар, продемонструвавши вагомий результат: за сприяння цієї країни до українських домівок повернулися щонайменше 87 дітей.
Олена Зеленська із Меланією Трамп у Нью-Йорку обговорювали важливість захисту дітей у вересні 2025 р. Фото Офісу Президента України
У цьому процесі Україні також допомагають Сполучені Штати Америки. Перша леді США Меланія Трамп долучилася до чотирьох етапів такого повернення, завдяки чому щонайменше 26 дітей возз’єдналися зі своїми рідними та близькими в Україні. За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, міжнародні партнери надають допомогу у пошуку інформації про дітей, підготовці документів та організації логістики.
МІЖНАРОДНА ПРОТИДІЯ ТА Спільні зусилля ЗМЕНШИЛИ МАСШТАБИ ДЕПОРТАЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ З БОКУ РОСІЇ
Учасниці обговорення «Повернення викрадених українських дітей». Фото Геннадія Мінченка
Експерти констатують, що на п’ятий рік повномасштабної російсько-української війни масштаби депортацій та примусового переміщення українських дітей знизилися і незрівнянні з показниками 2022 року. Адже, завдяки Силам оборони, дипломатичним та правозахисним зусиллям і міжнародній підтримці, обставини не сприяють тому, щоб Російська Федерація мала можливість звозити на свої та тимчасово підконтрольні території тисячі юних громадян України.
Не слід забувати, що 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) безпрецедентно видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової за підозрою у скоєнні незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей під час збройної агресії Росії проти України. За всю історію свого існування МКС вперше ухвалив рішення про арешт глави однієї з найвпливовіших держав світу, постійного члена Ради Безпеки ООН. Цей вердикт перевів обвинувачення керівництва Російської Федерації з площини суб’єктивних політичних заяв у рамки об’єктивної та професійної правової оцінки суддів, яким 124 держави світу довірили здійснювати міжнародне правосуддя щодо міжнародних злочинців.
Дитяча правозахисниця Катерина Рашевська. Фото Геннадія Мінченка
У кожній справі досудове розслідування та судове провадження в межах МКС є тривалим процесом: від відкриття провадження до оголошення вироку в Міжнародному кримінальному суді в середньому минає вісім років. Зважаючи на таємницю слідства та інтереси свідків і потерпілих, жодні проміжні відомості щодо статусу розслідування МКС не публікуються та не розголошуються.
Ще 25 січня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно ухвалила резолюцію «Ситуація щодо дітей України», закликавши парламенти всіх держав-членів визнати примусову депортацію та передачу українських дітей до Росії геноцидом. А 3 грудня 2025 року під час 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено резолюцію «Повернення українських дітей». Цей документ вперше на рівні Генерального секретаря ООН закріпив необхідність надання міжнародного доступу до інформації про незаконно переміщених дітей, включно з їхнім місцезнаходженням, станом здоров’я та умовами утримання.
ЦІЛЕСПРЯМОВАНЕ ЗНИЩЕННЯ РОСІЄЮ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ І ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
Дар’я Герасимчук, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації. Фото Геннадія Мінченка
Тим часом основною перешкодою в процесі повернення українських дітей є послідовна політика РФ, яка веде загарбницькі дії на території нашої країни з 2014 року, спрямована на затримку репатріації або її уникнення. Прикриваючись пропагандистськими оманливими фразами про «турботу про дітей», насамперед, не передають до Центрального інформаційного агентства Міжнародного Комітету Червоного Хреста списку депортованих і примусово переміщених українських дітей. Умовляннями, залякуванням і відвертою неправдою нав’язують українським дітям російське громадянство.
Постійно такі методи застосовуються щодо дітей-сиріт або тих, хто був позбавлений батьківського піклування. Їм громадянство РФ надається за рішенням керівника закладу інституційного догляду, порушуючи права неповнолітніх.
«Органи опіки» країни-агресорки намагаються завозити депортованих українських дітей якомога далі від кордонів, розпорошуючи їх територіально. А включення українських хлопців і дівчат до Федерального банку даних сиріт за фактичним місцем перебування в РФ дозволяє їхнє усиновлення та встановлення опіки над ними громадянами країни-агресорки, що ускладнює ідентифікацію фактично викрадених дітей органами влади України.
Опинившись у вимушених обставинах, українські діти постійно зазнають індоктринації – цілеспрямованого систематичного нав’язування пропагандистських засад путінського рашизму. І таку злочинну облуду всі мають сприймати як істину, відкинувши навіть мінімальні зародки критичного мислення, тобто повинні повторювати всю маячню нападників, нібито Росія не розпочинала війни тощо.
Навіть Московський механізм ОБСЄ дійшов висновку, що систематична індоктринація та мілітаризація українських дітей з боку РФ можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності, а окремі випадки містять ознаки воєнних злочинів. Про це йдеться у нещодавньому звіті «Про можливі порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом, правом у сфері прав людини та кримінальним правом, пов’язані з мілітаризацією та індоктринацією українських дітей Російською Федерацією». Цей документ підтверджує, що дії РФ щодо українських дітей є чітко спланованою системою знищення української ідентичності.
Дар’я Касьянова. Фото Геннадія Мінченка
Голова правління громадської організації «Українська мережа за права дитини» Дар’я Касьянова розповіла, що разом із партнерами наразі працюють над психосоціальною адаптацією та реінтеграцією 345 постраждалих дітей та молодих людей. Ті, хто повертається з окупованих територій або з депортації, отримують комплексну підтримку: від зустрічі на кордоні до супроводу власним кейс-менеджером або соціальним працівником, який проводить оцінку їхніх індивідуальних та сімейних потреб.
«Нас у цьому процесі підтримує Міжнародний дитячий фонд ООН – ЮНІСЕФ, який фінансує цю роботу, який надає певні рекомендації щодо соціального супроводу, – каже Дар’я Касьянова. – Коли ми говоримо про реінтеграцію, це щось складне, але ключова мета реінтеграції – це інтеграція».
РОСІЯ ЧОТИРИ РОКИ ПОСПІЛЬ ВХОДИТЬ ДО СПИСКУ ГАНЬБИ
Країна-агресор уже протягом десятиліття демонструє, що безальтернативно програмує долю депортованих і примусово переміщених українських дітей за двома основними напрямками: для служби в армії РФ, яка веде агресивну війну в Україні; для роботи на російських підприємствах, де виготовляють зброю для фронту. Це пролягає через свідомість дітей, які стали заручниками диктатора Путіна. Індоктринація та русифікація чинять шалений тиск на фізичне й ментальне здоров’я кожної депортованої української дитини.
Катерина Рашевська, юристка ГО «Регіональний центр прав людини», PhD у галузі міжнародного права, нагадує, що Україна працює над питанням притягнення до відповідальності осіб, причетних до депортацій українських дітей. «Вже 25 осіб мають підозру у скоєнні протиправної депортації та примусового переміщення. Ініційовано щонайменше 581 кримінальне провадження щодо фактів індоктринації українських дітей і ще 28 кримінальних проваджень щодо мілітаризації», – констатувала дитяча правозахисниця.
Дар’я Герасимчук, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, нагадує, що чотири роки поспіль Росія, як постійний член Ради Безпеки ООН, потрапляє до так званого List of Shame – Списку ганьби. За правилами, якщо країна опиняється там тричі поспіль, за визначеним механізмом «Діти та збройні конфлікти» (Children and Armed Conflict, CAAC) мали б призначити їй покарання.
«У нашому випадку до Російської Федерації мали б бути застосовані санкції – примушення Росії вивести всі свої миротворчі війська з інших країн, – уточнює Дар’я Герасимчук. – На мою думку, звісно, ми б хотіли, щоб Росія отримала значно жорсткіше покарання, але навіть такого покарання досі немає».
Результативною є діяльність Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, до якої увійшли понад 50 країн. Наступна зустріч високого рівня відбудеться 28–29 вересня в Торонто в межах канадсько-українсько-норвезької конференції.
Валентина Самченко. м. Київ
Фото Геннадія Мінченка і Дмитра Смольєнка
Депортація Діти Ватикан Громадянське суспільство Війна Війна з Росією
Джерело: www.ukrinform.ua