Учасники експедиції «У пошуках героїв» виявили поховання 213 українських воїнів у Європі 21.08.2026 14:08 Укрінформ
Учасники експедиції «У пошуках героїв» віднайшли поховання 213 українських воїнів на 105 некрополях у семи країнах Європи; це лише початковий етап роботи з увічнення пам’яті про українських захисників, похованих за межами батьківщини.
Про це йшлося під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій результатам експедиції.
Іван Стичинський
«Стосовно конкретної кількості (могил українських воїнів – ред.), то загалом досліджено понад 100 тисяч місць поховань, меморіальних об’єктів, 105 кладовищ, і щодо українських комбатантів це 213 могил», – повідомив головний спеціаліст відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський.
Юрій Юзич
За словами голови Крайової пластової ради Юрія Юзича, учасники експедиції вивчали насамперед долю 20 тисяч ветеранів армії Української Народної Республіки, які в листопаді 1920 року опинилися в Польщі. Коли стало очевидним, що відновлення боротьби за Україну неможливе, частина з них залишилася у Польщі, частина повернулася в радянську Україну, частина – вирушила до країн Європи у пошуках кращої долі.
«Найбільша кількість вояків, яка перебувала в таборах інтернованих, виїхала до Франції у 1924 році. Це був масовий виїзд. І вони їхали не навчатися, вони їхали не додому – вони їхали для того, щоб просто жити, мати кошти на прожиття та харчування. Вони їхали працювати на фабриках і заводах», – розповів Юзич.
Здебільшого, за його словами, обирали еміграцію до Лотарингії, де було багато сталеливарних заводів, шахт, де видобували руду, а також до міста Гренобль та його околиць.
«Працюючи з історичною літературою, стало очевидним, що у Франції є тисячі могил українських ветеранів, і ми про них нічого не знаємо. Немає жодного видання, окрім однієї книжки, яка була надрукована там мікроскопічним тиражем», – зазначив Юзич.
Під час підготовки експедиції «У пошуках героїв» він дослідив некрологи газети «Українське слово», що видавалася у Франції, за понад 40 років. Зрештою експедиція пройшла за маршрутом Словаччина — Австрія — Швейцарія — Франція — Люксембург — Німеччина — Польща. Її учасники за 21 день подолали 8700 км, досліджуючи поховання вояків УНР та інших видатних українців.
Олександр Алфьоров
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров поінформував, що було обстежено понад 100 тисяч могил на 105 некрополях. «Це безпрецедентна за масштабом експедиція місцями українських поховань за кордоном, яка є важливим елементом роботи зі створення Українського національного пантеону», – підкреслив він.
Олег Слабоспицький
Водночас голова правління Благодійного фонду «Героїка» Олег Слабоспицький наголосив, що досліджено далеко не всі поховання українських воїнів, попереду ще значна робота, це лише початковий етап. За його словами, під час експедиції було ідентифіковано приблизно 500 поховань українців за межами батьківщини.
Офіцер 2-го корпусу НГУ «Хартія», співзасновник ГО «Історична правда» Вахтанг Кіпіані зауважив, що цього разу не вдалося приділити достатньо уваги похованням у Німеччині, це, очевидно, буде зроблено під час другої експедиції.
При цьому керівник УІНП зазначив, що експедиція «У пошуках героїв» відбулася завдяки сприянню керівника Офісу Президента Кирила Буданова.
«Ця ідея була реалізована завдяки допомозі Кирила Олексійовича Буданова, який зміг зробити все, щоб ми подолали маршрут у 8700 км. (…) І, зрештою, така подія в Україні вперше відбулася на державному рівні. Тому що до цього жодних таких експедицій, які були б уможливлені державою, не відбувалося. Переважно це Пласт, громадські активісти, історики, журналісти, фонд «Героїка», який багато чого зробив у минулі роки», – зазначив Алфьоров.
Як повідомлялося, Олександр Алфьоров раніше заявляв, що Український інститут національної пам’яті нарахував 11076 поховань і згадок про поховання українців за кордоном. Чимало з цих могил вже втрачені через те, що ними ніхто не опікувався, зокрема й могила першої жінки в армії УНР Христини Сушко.
Фото: Павло Багмут
Фото Укрінформу можна придбати тут.
Європа Історія Інститут національної пам’яті
Джерело: www.ukrinform.ua