МОН оновило підходи до протидії булінгу та насильству в освітніх закладах 13.08.2026 03:44 Укрінформ
Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило переглянутий Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування виховних заходів.
Цю інформацію опубліковано на офіційному сайті МОН, інформує Укрінформ.
Зазначається, що перегляд документів зумовлений змінами в законодавстві, що стосується захисту прав дитини. Зокрема, критерії визначення булінгу приведені у відповідність до закону «Про охорону дитинства» та загальнодержавної системи реагування на факти насильства й жорстокого поводження з дітьми.
“Внесені зміни сприятимуть своєчасному виявленню випадків насильства, прискоренню реакції на них та забезпеченню потерпілих дітей необхідною підтримкою. Оновлені процедури також покликані встановити в освітніх установах єдиний та зрозумілий механізм запобігання насильству та реагування на подібні інциденти відповідно до чинного законодавства”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, впроваджено єдиний комітет для розгляду випадків насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих процедур реагування в освітніх закладах буде діяти уніфікований підхід: одна комісія займатиметься розглядом усіх випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми, включно з повідомленнями про булінг.
Також чітко визначено перелік ознак, що можуть вказувати на насильство. До них належать економічний тиск (включаючи позбавлення майна чи обмеження доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна чи фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, розповсюдження матеріалів інтимного характеру) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до нанесення ударів.
Встановлено чіткі часові рамки для реагування на повідомлення про насильство. Керівник освітнього закладу повинен розглянути звернення протягом 24 годин з моменту його реєстрації. У разі виявлення ознак насильства, він зобов’язаний негайно, але не пізніше ніж через три години, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Факт булінгу встановлюється виключно судом, а не комісією. Натомість комісія оцінює обставини справи, визначає потреби дитини, організовує необхідну допомогу та приймає рішення, виходячи з принципу найкращих інтересів дитини.
Розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття – учасників колективу, до яких зараховуються здобувачі освіти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Введено обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не приносять очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, за необхідності, внести корективи.
Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлений порядок гарантує право дитини бути почутою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов’язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за участю батьків або їхніх законних представників і практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків – за їхньою письмовою згодою).
Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється двічі або більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його скоєння, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
Кожен освітній заклад мусить створити власну систему запобігання насильству. Заклади освіти повинні затвердити внутрішні правила щодо запобігання та протидії насильству, призначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію повідомлень, забезпечити різні канали звернень та вести облік усіх звернень. Найближчим часом МОН надасть методичні рекомендації, які допоможуть впровадити ці зміни на практиці.
Повідомити про насильство стане простіше. Освітні заклади повинні забезпечити декілька способів подання повідомлень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно.
Ознайомитися з повним текстом наказу можна за посиланням.
Документ розроблено на виконання концепції розвитку психологічної служби, що втілюється за ініціативи МОН та за експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів України в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Технічну допомогу у впровадженні концепції розвитку психологічної служби надає ЮНЕСКО.
Як інформував Укрінформ, Служба освітнього омбудсмена за перші шість місяців 2026 року отримала 168 звернень щодо насильства та дискримінації в освітніх установах.
Фото: freepik
Діти Міносвіти Освіта Булінг Насильство
Джерело: www.ukrinform.ua