На станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» розпочинаються міжнародні наукові проєкти. Інфографіка 22.07.2026 02:59 Укрінформ
Завдяки ініціативі POLARIN у рамках програми «Горизонт Європа», яка фінансує надання доступу науковцям до полярної інфраструктури, на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» будуть реалізовані два глобальних дослідження. Про це інформує Національний антарктичний науковий центр, передає Укрінформ. “На станції “Вернадський” буде проводитися дослідження поширення мікробних спільнот у повітрі в полярних регіонах. Це перший проєкт, відомий як MICROAIRPOLAR. Він передбачає встановлення спеціалізованого обладнання MicroAirCollector на трьох об’єктах в Арктиці та трьох в Антарктиці для збору проб мікроорганізмів з повітря. Згодом науковці здійснять їх генетичний аналіз, щоб визначити, які саме мікроби транспортуються вітром до полярних територій. Використовуючи комп’ютерні моделі, вони також простежать шляхи переміщення повітряних мас та бактерій в Арктиці, Антарктиці та між цими регіонами”, – зазначається у повідомленні.
Як пояснюють фахівці НАНЦ, ця робота має велике значення, оскільки мікроорганізми є одними з перших колонізаторів територій, що звільняються від льоду. У полярних районах, де спостерігаються активні процеси танення, вони відіграватимуть роль у формуванні біорізноманіття.
Ці дослідження виконуються науковцями Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Велика Британія). Другий проєкт, TRICUSO-FLOATS, зосереджений на спостереженні за вуглецевим циклом у Південному океані. “Поблизу острова Південної Джорджії з борту криголама “Ноосфера” будуть запущені шість аргобуїв, оснащених різноманітними датчиками. Вони фіксуватимуть загальну лужність та концентрацію розчиненого неорганічного вуглецю. Крім того, буї будуть оснащені високоточними сенсорами pH, кисню (O₂) та акустичними датчиками вітру. Це допоможе кількісно визначити обсяги вуглецю, що поглинаються Південним океаном”, – повідомили у НАНЦ.
За попередніми оцінками, цей океан поглинає приблизно 40% від загальної кількості CO₂, що абсорбується всіма океанами світу, хоча його площа становить лише 1/5 від загальної площі Світового океану. Наразі спостерігаються значні розбіжності між даними прямих вимірювань та результатами моделювання цього процесу. Тому розширення просторового та часового охоплення автономних вимірювань у Південному океані сприятиме зменшенню цієї невизначеності. Проєкт реалізується науковцями Національного океанографічного центру (Велика Британія), Норвезького дослідницького центру та Університету Сорбонна (Франція). Обидва дослідження розпочнуться наступного антарктичного сезону, який стартує наприкінці 2026 року. Як додали в НАНЦ, POLARIN об’єднує 64 полярні дослідницькі об’єкти, які належать установам з різних країн світу. Учасники консорціуму отримують вільний доступ до цих об’єктів на конкурсній основі. MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS є першими проєктами-переможцями, які отримають доступ до станції «Вернадський» та криголама «Ноосфера» в рамках POLARIN. Для України такі ініціативи надають можливість долучитися до передових наукових досліджень та стати активним членом світової полярної спільноти. Як інформував Укрінформ, НАНЦ оголосив відбір кандидатів для участі у 32-й Українській антарктичній експедиції 2027-2028 років на антарктичну станцію «Академік Вернадський». Фото: Національний антарктичний науковий центр / Фейсбук Теги: Антарктика, Арктика, Наука, Станція “Академік Вернадський”, Криголам, дослідження
Джерело: www.ukrinform.ua