В Україні переглянули освітні норми середньої освіти: які зміни очікують на школи 07.08.2026 15:48 Укрінформ
Кабінет міністрів затвердив корективи до низки постанов, що стосуються державних освітніх стандартів повної середньої освіти.
Про це інформує Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
Зазначається, що рішення передбачає вдосконалення чотирьох державних стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках. Зміни покликані привести нормативну базу у відповідність до актуального законодавства, розширити самостійність освітніх установ та забезпечити плавний перехід до профільної середньої освіти, який розпочнеться з 2027 року.
Зокрема, зважаючи на те, що з 1 вересня 2027 року в Україні буде запроваджено профільну середню освіту, встановлено, що учні, які почали навчання до впровадження Нової української школи, матимуть змогу продовжити його за Державним стандартом 2011 року.
Крім того, закріплено компонент українознавства для дітей, які перебувають за кордоном, та на тимчасово окупованих територіях. До державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додано окремі навчальні плани для класів та груп з українознавчим компонентом.
У МОН наголосили, що це рішення закріплює на державному рівні можливість навчатися за програмами з українознавчими дисциплінами для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованій території України. Такі програми сприяють збереженню зв’язку дітей з українською системою освіти, водночас запобігаючи надмірному навантаженню через паралельне навчання за двома повними програмами.
Водночас у Державному стандарті базової середньої освіти збільшено кількість навчальних годин на вивчення історії та громадянської освіти в 7–9 класах. Протягом цього навчального циклу сумарна кількість годин на предмети громадянської та історичної освітньої галузі в базовому навчальному плані зросла на дві години.
Рішенням уряду також термінологію Державного стандарту базової середньої освіти приведено у відповідність до сучасного законодавства у сферах інклюзивної освіти та безбар’єрності. Зокрема, оновлено термінологію, що стосується учнів з особливими освітніми потребами.
У МОН пояснили, що акцент зміщується з опису медичного діагнозу дитини на визначення функціональних викликів, з якими вона стикається під час навчання, а також необхідного рівня підтримки. Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватиметься поняття «учні з функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно оновлено визначення, що стосуються труднощів, пов’язаних із зором, опорно-руховим апаратом, мовленням, інтелектуальним розвитком та іншими випадками, коли дитина потребує додаткової підтримки.
Як наголошують у МОН, такий підхід дозволяє зосередитися на дитині та її розвитку, а не обмежувати її медичним діагнозом.
Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні навчальні плани для різних типів освітніх закладів: академічних ліцеїв, закладів професійної (професійно-технічної) освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Це має забезпечити єдині підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.
Водночас у Державному стандарті базової середньої освіти з’являється окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти. Він передбачає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.
Щоб школи могли коректно організувати освітній процес з урахуванням усіх цих змін, упродовж серпня Міністерство освіти і науки внесе відповідні уточнення до типових освітніх програм, додали у МОН.
Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, очікується, що з 1 вересня до перших класів підуть 243,3 тис. дітей.
Діти Міносвіти Освіта Школа
Джерело: www.ukrinform.ua