«Пиріг Незалежності» – гастрономічний символ України 22.08.2026 10:00 Укрінформ
Жодна традиція не виникає за наказом згори. Ініціатива випікання пирога, тобто хліба, до Дня Незалежності започатковує новий символ єднання нації
Поставлю таке запитання: за 35 років нашої незалежності, яка ритуальна дія, яка символічна традиція претендує на спільну, об’єднувальну для всіх українців, котрі відзначають свято? Йдеться не про офіційні заходи, привітання чи концерти, а про спільну дію, ритуал, що відбувається саме в цей день. Відповідь, вважаю, очевидна.
У США в день народження держави американці влаштовують сімейні пікніки, радіють феєрверкам і прагнуть відвідати бейсбольні матчі, у Польщі проходить Марш Незалежності (попри неоднозначне ставлення до нього), у Чехії цей день проходить більш спокійно, з офіційними урочистостями та вуличними концертами, і особливістю є День відкритих дверей до парламенту для всіх охочих.
У нас, на жаль, ані держава як інституція, ані суспільство як громада ще не спромоглися сформувати стійку традицію. Світське свято також потребує своїх ритуалів. Адже саме вони надають відчуття єдності всіх, сакральності та особливості. Без такої традиції державне свято, швидше за все, залишатиметься просто формалізованим «червоним днем» у календарі – і не більше.
Однак не все так безнадійно. Повномасштабна війна, попри всі жахіття та потворність її проявів, також спонукає суспільство активніше шукати форми єдності та глибинних смислів. Отже, вже третій рік саме до Дня Незалежності громадські активісти просувають ідею «гастросимволу» свята №1: кожному, хто прагне відзначити його особливо, пропонують долучитися власним кулінарним шедевром: спекти свій, особливий пиріг Незалежності. Цей конкурс, здається, може стати реальною формою об’єднання та відзначення цього дня…
Фото з ініціативи «Пиріг Незалежності» в Insagram (pyrih_ua).
«Здається, ця традиція існувала завжди», – каже Костянтин Грубич, один із перших українських гастроблогерів, який третій рік підтримує та популяризує цю ідею. Власне, оформлена у воєнний час звичка випікати до свят особливий хліб в українській давній традиції була завжди. Різдвяні пампухи чи пиріжки, великодні паски, маковійські шулики з маком – це все про глибоку українську пошану до хліба. Золотисті колоски та хліб залишаються священними символами цієї землі, яку ніхто в нас не відбере.
І так, «хлібна» історія як символ у минулому належала до переважно релігійних, сакральних актів. Але не завжди. Втім, якщо ідея піде в народ, ми отримаємо те, що називають гастрономічним символом, «м’якою силою» кулінарії, що продовжить нашу одвічну хлібосольність: розділити спільну трапезу.
ЯКІ ГАСТРОСИМВОЛИ СВІТСЬКИХ СВЯТ ІСНУЮТЬ У СВІТІ?
Світові гастрономічні традиції до національних свят часто формувалися навколо конкретних сезонних продуктів, масових вуличних пікніків або страв, які за кольорами чи історією символізують державність. Шукаючи власні смисли, варто поглянути, як кулінарні традиції допомагають іншим націям відчути спільність у свої найважливіші дні.
У США День Незалежності припадає на 4 липня. Його гастрономічним ядром стала культура барбекю (BBQ) на свіжому повітрі. Це день, коли мільйони родин виходять на задні дворики будинків, до парків чи на пляжі, щоб смажити на грилі хот-доги, бургери та реберця чи овочі, і пити холодний лимонад чи пиво, їсти кавуни.
Фіни відзначають День Незалежності взимку, 6 грудня. Головним смаколиком на ньому є спеціально розроблені сезонні тістечка або торт у національних біло-синіх кольорах (часто з чорницею та вершковим кремом), а також гарячий глінтвейн (glögi). У колі родини фіни готують святкову вечерю, де обов’язково присутня печена риба та традиційні зимові запіканки.
Норвезьке свято, День Конституції, припадає на найкращу, здається, пору – 17 травня. Воно є винятково світським, родинним та парадним. Це чи не єдиний день у році, коли дітям (і дорослим) офіційно дозволено їсти скільки завгодно морозива та гарячих сосисок. А особливістю цього дня є святковий сніданок. Вранці сусіди або родини збираються на спільний сніданок у форматі «шведського столу» з копченим лососем, яєчнею, свіжим хлібом та шампанським або іншим ігристим вином.
Національний день Швейцарії теж, як і в нас, припадає на серпень – перше число. І до цього дня в усіх крамницях можна побачити особливий хліб Першого серпня. Це невеличкий круглий здобний хліб із хрестоподібним надрізом зверху, що повторює швейцарський прапор. Традиція надрізати хліб у формі хреста, пояснюють гастродослідники, сягає середньовічного альпійського випікання, де хрест слугував як релігійно-охоронним символом, так і практичним елементом (допомагав тісту рівномірно підніматися в печі). Наприкінці XIX століття пекарі надали цій формі світського, державного значення. Тобто традиція відносно нова – їй усього лише століття «з хвостиком».
Джерело: www.ukrinform.ua