«Втома та завзятість»: у якому стані суспільство переживає п’ятий рік повномасштабної війни 18.08.2026 11:00 Укрінформ
Що свідчить світовий досвід про стан суспільства під час тривалих конфліктів і чому виснаженість – це не ознака слабкості, а природна реакція психіки
Тривала війна. Влітку 2022 року Київ зустрічав укріпленими та частково перекритими шляхами, численними блокпостами, подекуди пошкодженим від ударів асфальтом, заторами біля контрольно-пропускних пунктів і неприборканою впертістю киян, емоційними зустрічами та обміном розповідями про перші дні й місяці війни. Вельми відчувалася надія на контрнаступ, що дозволить швидко завершити війну.
Серпень 2026 року. Київ зустрічає позасезонним ремонтом доріг, заторами на звужених ділянках, будівлями із забитими фанерою вікнами, подекуди руїнами та обгорілими приміщеннями офісних центрів чи складських приміщень. І ще. Втома. Вона відчувається всюди і в усіх, попри усмішки, роздратування, байдужість чи надмірну активність. Це слово витає і вночі під час атак та спроб заснути, і вдень, коли з надзусиллями кияни намагаються працювати. Вона, втома, є свідченням затяжної та тривалої конвенційної війни високої інтенсивності. І, як би парадоксально це не звучало, це нормальний стан людини та суспільства, що перебувають у вкрай несприятливих умовах. Це своєрідний механізм економії ресурсів.
Джерело: www.ukrinform.ua