
© freepik/katemangostar Якщо держава хоче допомогти таким вступникам, то це можна зробити в кращий спосіб.
Протягом часу існування ЗНО та НМТ частина абітурієнтів намагалася звільнитися від їх впливу. Вже давно є пільговики, які вступають до ЗВО за співбесідою. І сьогодні знову зростають вимоги дозволити вступ без НМТ для певних категорій абітурієнтів, зокрема дітей з прифронтових зон до ВНЗ з тих же регіонів. Проте, вступ без тестування – це нова несправедливість, а не допомога, пише редакторка відділу освіти і науки ZN.UA Оксана Онищенко у статті «ЗНО в заручниках популізму: як політичні рішення розхитують систему».
Є кілька публічних пояснень, чому прифронтові ВНЗ мають обійти НМТ. По-перше, потрібно зберегти людський потенціал у відповідних районах, по-друге, вступники з прифронтових територій готуються до тестів та складають їх у надзвичайно важких умовах. Про це зазначала депутатка Юлія Гришина.
«У Верховній Раді вже зареєстровано законодавчу ініціативу щодо відкладення НМТ під час вступу до прифронтових університетів, щоб діти, які там живуть і які вступають в університети у прифронтових зонах, мали можливість бути прийнятими за співбесідою з обов’язковим подальшим складанням НМТ під час навчання. Нам необхідно зберегти людський потенціал у цих регіонах», – зазначила Гришина під час години запитань до уряду у ВРУ.
Крім того, про тиск на Міносвіти з боку ректорів відповідних ВНЗ повідомляв ZN.UA й голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак.
Оксана Онищенко зазначає, що діти з прифронтових територій потребують підтримки, але це не означає, що їх потрібно позбавляти можливості на чесний і прозорий вступ. І така допомога не повинна зводитись до їхнього “закріпачення” прифронтовими університетами.
«Це вигідно університетам, а не дітям. Тим більше, що в умовах масових міграцій буде складно перевірити: людина з пропискою в прифронтовому регіоні дійсно там мешкає чи давно виїхала. Як наслідок, кількість пільговиків, які уникнуть НМТ, лише зростатиме. І це не про допомогу. Це — про нову несправедливість», – заявляє авторка.
Якщо держава дійсно хоче підтримати вступників з прифронтових територій, то їй слід надати їм можливість ще раз підготуватися до НМТ, але вже за рахунок держави. Наприклад, таку підготовку можна організувати у школах чи університетах в умовно безпечних регіонах та забезпечити проживання і стипендію.
«Однак це дорожче і важче, ніж просто надати вступ без НМТ. На жаль, зараз ми спостерігаємо, як соціальні виклики, зокрема у воєнний час, намагаються вирішити не вдосконаленням шкільних програм чи рівня освіти, не реальною підтримкою учнів із прифронтових регіонів, а поступками в незалежному оцінюванні», – додає Онищенко.
Авторка підкреслює, що спроби звузити НМТ — це не лише технічна зміна правил, а повернення до корупційної системи, яка десятиліттями забезпечувала вступ до ВНЗ не найкращим, а тим, хто був ближчим.
«Кожен крок у цьому напрямку — це не лише ризик. Це злочин. Не можна жити за принципом «після нас хоч потоп». І не можна все пояснювати війною», – підсумовує Онищенко.
Нагадаємо, що у цьогорічному національному мультипредметному тесті взяли участь майже 290 тисяч осіб, що на 6 тисяч більше, ніж минулого року. З них 228,7 тисячі, або 79%, – це випускники 11-х класів.
Водночас очільник МОН Оксен Лісовий зазначив, що не підтримує ідею відкладення проведення НМТ у прифронтових регіонах. Але він підтримує підвищення регіонального коефіцієнта для закладів вищої освіти, що функціонують у таких умовах.