Росія завдала наймасштабніших руйнувань культурним об’єктам у столиці за весь період повномасштабної агресії. Наразі зафіксовано щонайменше 14 ушкоджених закладів та пам’яток культури в Києві, проте ця цифра ще не остаточна.
Як повідомляє Укрінформ, про це в ефірі телебачення заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.
«Ми можемо з повною впевненістю стверджувати, що це найзначніша серія пошкоджень культурних установ Києва за час повномасштабної війни. Ми продовжуємо фіксувати наслідки ворожої атаки та отримувати повідомлення про завдані збитки. Міністерство культури вже отримало дані про пошкодження щонайменше 14 культурних закладів та пам’яток у столиці, але, повторюся, ця інформація ще уточнюється», – зазначила Бережна.
Вона поінформувала, що будівля Національного художнього музею України зазнала серйозних ушкоджень, але, на щастя, колекція та персонал музею залишилися неушкодженими. Також значних руйнувань зазнав Національний музей «Чорнобиль», де знищено майже 40% експозиції.
У Києві триває ліквідація наслідків масштабної атаки РФ 24 травня / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ 1 / 10
«Стосовно інших об’єктів та інституцій, то це Театр Франка, Національна музична академія України (наша консерваторія), Національна філармонія України, Київська мала опера, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого на Поштовій площі, Київська опера – це муніципальний заклад, Інститут літератури. Також Контрактовий дім, Поштова станція та Житній ринок», – перерахувала Бережна.
Вона додала, що все це свідчить про те, що Росія продовжує цілеспрямовано атакувати українську культуру, народну пам’ять та національну ідентичність.
Бережна наголосила на надзвичайній важливості оцифрування музейних колекцій. Вона повідомила, що Міністерство культури активно працює над програмами цифровізації. Це дозволить відтворити окремі експонати у разі їх втрати, а також, у випадку викрадення росіянами, надасть можливість повернути їх через Інтерпол.
Водночас вона зауважила, що, на жаль, на сьогоднішній день оцифровано лише незначну частину, оскільки робота з міжнародними партнерами, які надають програми з цифровізації, розпочалася відносно недавно.
«Ми використовуємо штучний інтелект для цього, але надзвичайно важливим є те, що ми дуже вдячні тим директорам музеїв, які, передбачаючи можливість окупації музею, врятували паперові книги, архівні документи. Ми будемо їх оцифровувати і документувати, що було викрадене», – розповіла Бережна.
Вона уточнила, що деякі музеї є державними, інші – комунальними, і рівень оцифрування в кожному з них різний.
Вона нагадала, що Мінкульт спільно з урядом ухвалили постанову про порядок евакуації музейних предметів в умовах воєнного стану. Це чіткі правила, які визначають, хто, коли і що має робити для евакуації культурної спадщини та музейних цінностей, що перебувають під загрозою.
«З одного боку, це надзвичайно складне питання, адже кожен власник, кожен директор музею прагне якомога довше зберегти музейні експонати, за які він несе відповідальність, яким присвятив усе своє життя, і які зберігаються в його музеї. Однак, ми розуміємо, що якщо об’єкт знаходиться за 50 км від лінії фронту, це стає зоною обов’язкової евакуації музейних предметів. Наразі вже евакуйовано понад 700 000 музейних експонатів з прифронтових регіонів», – повідомила міністерка.
За її словами, триває співпраця з міжнародними партнерами щодо створення сучасних сховищ та підтримки музеїв, які приймають евакуйовані колекції.
Робота рятувальників після російського обстрілу Києва 24 травня Фото: ДСНС 1 / 9
Джерело: www.ukrinform.ua