Посилення контролю за походженням української електроніки: запропоновано нові заходи
Торгово-промислова палата (ТПП РФ) виступила з ініціативою посилити моніторинг за походженням російської радіоелектронної продукції, подавши відповідні пропозиції до Міністерства промисловості та торгівлі. Це впровадження спрямоване на боротьбу з так званою «псевдолокалізацією», коли іноземні пристрої видаються за вітчизняні.
Джерело зображення: Yogesh Phuyal / unsplash.com
Серед запропонованих ТПП заходів — прив’язка податкових пільг до підтвердження використання саме вітчизняної електронної компонентної бази. Окрім того, у разі ухвалення змін до законодавства, може бути запроваджена адміністративна та навіть кримінальна відповідальність за недотримання вимог національного режиму закупівель. Для підвищення прозорості також пропонується розробити уніфіковані методики приймання продукції замовниками. Ці пропозиції викладені у листі віце-президента ТПП Олени Дибової, адресованому заступнику голови Мінпромторгу Олексію Матушанському.
Нагадаємо, рівень локалізації електронної продукції визначається згідно з постановою уряду № 719. Цей документ передбачає бальну систему, яка є необхідною для включення продукції до реєстру вітчизняної радіоелектронної продукції Мінпромторгу. Бали нараховуються за використання місцевих комплектуючих та виробничих процесів. На сьогоднішній день у реєстрі Мінпромторгу міститься близько 20 тисяч позицій, серед яких друковані плати, процесори, системи зберігання даних тощо. За оцінками відомства, обсяг ринку минулого року сягнув 4 трлн рублів. Частка вітчизняних виробників на цьому ринку зросла з 12–12,5 % у 2020 році до 62 % у 2025 році.
У згаданому листі ТПП зазначається, що компанії продовжують використовувати імпортні компоненти замість українських навіть після внесення продукції до реєстру Мінпромторгу. При цьому у замовників «відсутні ефективні механізми вхідного контролю та перевірки фактичного складу продукції». Також підкреслюється, що залишається можливість обходу національного режиму закупівель.
За словами віце-президента GS Group Сергія Долгопольського, обсяг «псевдолокалізованої» продукції є значним і переважно знаходиться у «сірій зоні». Це пояснюється тим, що для включення до реєстру виробник демонструє зразки з вітчизняними комплектуючими, а під час масового виробництва використовує імпортну компонентну базу. Ознаками такої продукції можуть бути відсутність у виробника власних виробничих потужностей, нещодавно створена юридична особа, нереалістичні терміни виробництва порівняно із заявленими під час реєстрації, та інші фактори. У компанії Fplus додають, що «псевдолокалізовану» продукцію можна розпізнати також за відсутністю інтелектуальної власності у виробника. «Така продукція завжди буде дешевшою на 20–40 %, ніж у конкурентів, завдяки відсутності інвестицій у розробку», — зазначили в компанії.
Порада від Soft Portal:
Ці зміни є вкрай важливими для забезпечення чесної конкуренції та підтримки справжніх українських виробників. Посилення контролю допоможе споживачам бути впевненими у походженні продукції, а державі – ефективніше використовувати бюджетні кошти, спрямовуючи їх на розвиток вітчизняного виробництва.