Як виник інтернет в Україні: історія протягом 35 років

Наталя ЗарудняНаталя ЗарудняГоловний редакторРедакторка та засновниця CyberCalm. Досвід понад 10 років у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Освещаю теми захисту даних, мобільної безпеки, штучного інтелекту та соціальних мереж.Слідкувати: 22.05.2026Поділитися18 хв. читання

Українці отримали доступ до глобальної мережі майже одночасно з появою першого вебсайту у світі. За 35 років країна перейшла від однієї лінії зв’язку на 2,5 кілобіта за секунду до 35,3 мільйона користувачів та середньої швидкості мобільного інтернету, яка зросла майже втричі лише за один воєнний рік. Ця історія містить п’ятирічну судову тяганину Google за домен, відставання від Європи на сім років і несподіване лідерство у сфері цифрових паспортів.

Зміст

• Світ напередодні: що відбувалося поза «залізною завісою»
• 19 грудня 1990: один акаунт на всю Україну
• 1 грудня 1992: знаковий Джонатан Постел та домен .ua
• Епоха Dial-up: телефон зайнятий, поки ви в мережі
• П’ятирічна боротьба за google.ua
• 3G запізнився на сім років. 4G — ще на три
• Кібервійна: коли інтернет стає ареною бойових дій
• 24 лютого 2022 та прихід Starlink
• Дія: «держава у смартфоні»
• Україна-2026: 35,3 мільйона користувачів та інтернет швидший за більшість Європи
• Подальші перспективи

Світ напередодні: що відбувалося поза «залізною завісою»

На момент першого підключення українських інженерів до глобальної мережі у грудні 1990 року, інтернет на Заході вже мав понад двадцятирічну історію. У 1969 році в США було запущено ARPANET — мережу Міністерства оборони, що стала першим прообразом сучасного інтернету, як нагадує EBSCO Research. У 1985 році американський Національний науковий фонд створив NSFNET — магістраль, яка з’єднала суперкомп’ютерні центри та відкрила шлях до регіональних мереж. У 1990 році ARPANET офіційно вивели з експлуатації, оскільки мережа вже функціонувала самостійно.

І найголовніше — саме в 1990 році британський фізик Тім Бернерс-Лі, який працював у CERN поблизу Женеви, написав код того, що ми сьогодні називаємо вебом: перший HTTP-сервер, перший браузер та першу мову розмітки HTML. Перша вебсторінка з’явилася в грудні того ж 1990 року. Для широкого загалу за межами CERN веб став доступним 6 серпня 1991 року, пише History.com.

Отже, українці підключилися до інтернету буквально за тиждень до того, як перший вебсайт у світі взагалі почав функціонувати. У цьому збігу — значна частина драматизму, з якого почалася історія українського інтернету: країна встигла на останній потяг, що щойно відправився.

19 грудня 1990: один акаунт на всю Україну

Київський «Технософт» — Міжгалузевий центр технологій програмування при Інституті кібернетики — у 1980-х розробляв програмне забезпечення для військових потреб. Коли наприкінці десятиліття почалося скорочення фінансування оборонних проєктів, інженери шукали нові напрямки. Їм пощастило: вони дізналися, що в Москві кооператив «Демос» зумів встановити зв’язок із Гельсінським університетом і отримав доступ до глобальної мережі. Як детально описує «Українська правда» у ретроспективі історії української мережі, 19 грудня 1990 року «Технософт» уклав із москвичами договір про абонентську плату — 20 тисяч радянських рублів за рік, що дорівнювало вартості двох автомобілів.

Швидкість першого українського підключення становила 2,5 кілобіта за секунду. Для порівняння: один сучасний JPEG-знімок із середньостатистичного смартфона на цій швидкості завантажувався б близько 15 хвилин. Проте технологія того моменту дозволяла головне — обмінюватися електронною поштою зі світом без очікування три-чотири години на телефонний дзвінок та три хвилини розмови з оператором.

Того ж 1990 року харківські програмісти Тимур Циганок та Олександр Деменщин запустили в місті вузол Fidonet — некомерційної аматорської мережі для обміну повідомленнями, зазначає Speka. Fidonet функціонувала паралельно з ранньою інтернет-інфраструктурою і ще десятиліття залишалася важливим каналом зв’язку для українських ентузіастів — особливо в містах, де комерційного інтернету практично не було.

Навесні 1991 року «Технософт» отримав статус першого українського інтернет-провайдера. Після Києва до мережі почали підключатися Харків, Львів, Одеса. До кінця року вузол ts.kiev.ua обслуговував абонентів з усіх великих міст України, пише Suspilne. Першими клієнтами були наукові інститути та підприємства, що мали закордонних замовників: для них електронна пошта була справжнім дивом — швидкою альтернативою факсам і телексам.

1 грудня 1992: знаковий Джонатан Постел та домен .ua

Восени 1991 року українські фахівці розпочали переговори з IANA (Internet Assigned Numbers Authority) щодо делегування Україні власного доменного імені. До того моменту все, що надходило з нашої країни, маркувалося загальним радянським доменом .su. 1 грудня 1992 року домен .ua був делегований Джонатаном Постелом — американським комп’ютерним інженером, якого називають «батьком DNS». Адміністрування домену було передано двом українським фахівцям, обраним інтернет-спільнотою, — Олегу Волощуку та Ігорю Свиридову, які займалися цим на громадських засадах, фіксує ProIT.

Через місяць в Україні з’явилися 27 регіональних доменів — по одному для кожної області, плюс окремі для Києва та Севастополя. Першими контроль над своїми доменами отримали Харків, Одеса, Львів та Автономна Республіка Крим. Комерційну доменну зону .com.ua зареєстрували лише влітку 1995 року — і саме з її появи в Україні розпочалася ера комерційного вебу.

Принципова відмінність української моделі від російської полягала у децентралізації. У росії інтернет від самого початку розвивався під пильним наглядом спецслужб: уже до 1994 року тамтешня мережа «Релком» налічувала близько 300 тисяч абонентів, що створило основу для майбутнього державного контролю. В Україні держава майже не цікавилася інтернетом аж до другої половини 1990-х. Перша офіційна інтернет-конференція за участю чиновників СБУ та інших відомств відбулася лише у 1997 році.

Епоха Dial-up: телефон зайнятий, поки ви в мережі

Друга половина 1990-х — це ера комутованого доступу. Користувач набирає номер провайдера через звичайну телефонну лінію, чує характерне «шипіння» модему — і встановлює з’єднання на максимальній швидкості 56 кілобіт за секунду. Телефон під час сесії був зайнятий: ніхто не міг ані додзвонитися, ані вийти. Це створювало знайому всім, хто застав той час, побутову проблему — діти просили батьків «вже завершувати», а батьки сварилися за рахунки за телефон.

Українсько-американська компанія «Голден Телеком» створила перші в країні корпоративні мережі інтегрованого доступу до інтернету. У 2000 році в Україні налічувалося приблизно 200 тисяч інтернет-користувачів — менше половини відсотка населення. Для порівняння: у тому ж 2000 році у Швеції рівень проникнення інтернету сягав 46%, у США — 43%, у Польщі — близько 7%.

У 2000-х в Україні почав масово з’являтися широкосмуговий інтернет — спершу через технологію ADSL, потім через виті пари, прокладені по дворах до квартир. Невеликі районні провайдери з’являлися як гриби після дощу: іноді — лише на одну вулицю чи один житловий комплекс. Така фрагментованість та конкуренція на місцевому рівні створила парадокс: український домашній інтернет у середині 2000-х нерідко був швидшим і дешевшим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

П’ятирічна боротьба за google.ua

Одна з найцікавіших історій українського інтернету — судова епопея Google за власне доменне ім’я. Ще у 2006 році, коли американська корпорація лише вивчала український ринок і відправила сюди свого представника Дмитра Шоломка, місцевий підприємець випередив її. Він зареєстрував товариство «ГОУ ОГЛЕ» (саме так, із двома словами та пробілом), отримав на нього торгову марку та зареєстрував домен google.ua, описує AIN. Користувачів, які вводили в адресному рядку google.ua, автоматично перенаправляли на сайт знайомств «Кохаймось!»

У різний час тому ж підприємцю належали домени forbes.ua, interfax.ua та naftogaz.ua — український ринок тоді переживав справжній бум кіберсквотингу. Google подав до суду. У лютому 2009 року Господарський суд Києва зобов’язав «ГОУ ОГЛЕ» передати домен. Власники подали апеляцію. У червні 2010 року Київський апеляційний суд прийняв сторону Google. Офіційно Google отримав права на google.ua лише 21 липня 2011 року — через п’ять років після початку розгляду. Весь цей час українська версія пошуковика працювала на тимчасовому домені google.com.ua. У 2012 році корпорація так само відсудила у кіберсквотера домен youtube.ua.

Ця ситуація мала і ширші наслідки. Адміністратор українського домену — компанія «Хостмастер» — згодом перейшов до використання UDRP (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy), єдиної політики вирішення доменних спорів, яку підтримує Всесвітня організація інтелектуальної власності. Це дозволило швидше розглядати схожі справи та захищати власників торгових марок від кіберсквотерів.

3G запізнився на сім років. 4G — ще на три

Якщо якась цифра найкраще ілюструє відставання українського мобільного інтернету від європейського, це сім років. Саме на стільки 3G у нас було запущено пізніше, ніж у більшості європейських країн, — зазначає Impression Electronics. Причини — переважно регуляторні: тривалі суперечки щодо розподілу частот, частина з яких була зайнята українськими спецслужбами.

23 лютого 2015 року Національна комісія з регулювання зв’язку та інформатизації нарешті провела тендер. Усі три великі оператори — «Київстар», «Астеліт» (бренд life:)) та «МТС Україна» (нинішній Vodafone) — отримали ліцензії на UMTS. Умови були жорсткі: запуск у всіх обласних центрах протягом 18 місяців, у районних центрах та містах з населенням понад 10 тисяч осіб — протягом шести років, фіксує Вікіпедія.

Українці компенсували відставання швидкістю адаптації. Уже в серпні 2016 року 3G користувалися понад 15 мільйонів абонентів — близько 25% ринку. До 2018 року всі великі оператори перейшли на 4G, який так само швидко став стандартом у містах. У 2024–2026 роках в Україні поки що немає комерційного 5G: дискусії про його запуск тривають, але реальні роботи стартують після завершення активної фази війни.

Кібервійна: коли інтернет стає ареною бойових дій

З 2014 року український інтернет із каналу зв’язку перетворився ще й на поле бою. Росія системно використовує українську цифрову інфраструктуру як полігон для випробування своїх кіберможливостей — і це той аспект, без якого неможливо зрозуміти сучасну українську мережу.

Уночі 23 грудня 2015 року російські хакери атакували внутрішню мережу «Прикарпаттяобленерго». Було вимкнено близько 30 підстанцій. Приблизно 230 тисяч мешканців Івано-Франківщини залишилися без світла на одну-шість годин, повідомляє «Економічна правда». Атакуючі використали троянську програму BlackEnergy. За оцінкою експертів та фахівців Міністерства національної безпеки США, які допомагали у розслідуванні, це був перший в історії підтверджений випадок знеструмлення внаслідок кібератаки. Менш ніж через рік, у грудні 2016 року, той самий сценарій повторили проти київської енергомережі — атакована підстанція «Північна» «Укренерго» залишила без струму на годину частину правобережного Києва.

27 червня 2017 року сталася найбільша в історії України кібератака — вірус NotPetya. Замаскований під програму-вимагач, що вимагав 300 доларів у біткоїнах за розблокування комп’ютерів, він був інструментом руйнування, а не вимагання. NotPetya заразив близько 12 тисяч комп’ютерів в Україні, паралізував банки, аеропорт «Бориспіль», метро в Києві, міністерства, медіа та десятки приватних компаній. У листопаді 2017 року ЦРУ США офіційно встановило, що за атакою стоять підрозділи російського ГРУ. Збитки від NotPetya по всьому світу оцінюють у понад 10 мільярдів доларів — це досі найдорожча кібератака в історії.

Уроки, винесені з цих подій, сформували сучасну індустрію кіберзахисту в усьому світі. Україна де-факто стала живою лабораторією, де NATO, Microsoft, ESET та інші гравці тестували свої підходи до захисту критичної інфраструктури.

24 лютого 2022 та прихід Starlink

Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року поставило перед українською мережею нове завдання: вижити під обстрілами. Російські війська свідомо знищували телекомунікаційну інфраструктуру в окупованих регіонах і намагалися перепідключити їх до власних мереж. У перші тижні війни було зруйновано сотні базових станцій і десятки магістральних ліній.

Тодішній віцепрем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров публічно звернувся до Ілона Маска з проханням надати Україні термінали Starlink — супутникового інтернету від SpaceX. 28 лютого 2022 року перша партія станцій прибула до країни. До червня того ж року в Україні функціонувало понад 12 тисяч терміналів. До лютого 2023 року їхня кількість зросла до 42 тисяч, повідомляв Федоров «Суспільному». Starlink став критично важливим інструментом не лише для військових, а й для лікарень, шкіл та медіа в деокупованих або прифронтових громадах.

Втім, історія Starlink в Україні має й темний бік. У вересні 2022 року, коли ЗСУ намагалися витіснити російські війська з Херсонщини, Ілон Маск особисто наказав інженерам SpaceX відключити термінали в районі Берислава. У результаті дрони перестали працювати, артилерія втратила точність, а одна з операцій з оточення росіян зірвалася. Як з’ясувало Reuters, це був перший задокументований випадок прямого втручання приватного бізнесу в хід воєнної операції. Цей епізод запустив у багатьох країнах дискусії про надмірну залежність військових та цивільних від супутникових сервісів одного приватного власника.

Дія: «держава у смартфоні»

У серпні 2019 року в Україні було створено окреме Міністерство цифрової трансформації — і це стало початком одного з найамбіційніших цифрових проєктів у Європі. Застосунок «Дія» (Держава і Я) було запущено у лютому 2020 року. Через нього сьогодні можна отримати десятки державних послуг — від реєстрації бізнесу за 5 хвилин до оформлення допомоги з відновлення житла.

23 серпня 2021 року Україна стала першою країною у світі, де електронні паспорти в смартфоні набули такої ж юридичної сили, як їхні паперові аналоги, зазначив тодішній міністр Михайло Федоров. Під час пандемії COVID-19 «Дія» першою в Європі видала цифрові ковід-сертифікати. Під час війни через «Дію» оформлювали виплати ВПО, заявки на компенсацію за зруйноване житло, реєстрацію бізнесу в нових громадах. Цифрова держава, побудована за п’ять років, стала однією з причин, чому українська економіка загалом продовжила функціонувати під час повномасштабної війни.

Україна-2026: 35,3 мільйона користувачів та інтернет швидший за більшість Європи

Станом на жовтень 2025 року в Україні налічувалося 35,3 мільйона користувачів інтернету. Рівень проникнення мережі сягнув 89,6% від загального населення країни. Це останні актуальні дані зі звіту Digital 2026: Ukraine від міжнародної дослідницької компанії DataReportal у партнерстві з Kepios, опублікованого 8 листопада 2025 року.

Лише за рік (з жовтня 2024 до жовтня 2025) кількість українських інтернет-користувачів зросла на 3,9 мільйона осіб — або на 12,4%. Це один з найбільших стрибків у Європі, який значною мірою пояснюється відновленням зв’язку в деокупованих громадах, активним розгортанням Starlink та переходом тих, хто раніше не користувався інтернетом, до цифрових сервісів через «Дію».

Найвражаючий показник — швидкість мобільного інтернету. За даними Ookla, наведеними у звіті DataReportal, медіанна швидкість завантаження мобільного інтернету в Україні в серпні 2025 року сягнула 58,73 Мбіт/с — це на 193% більше, ніж рік тому (тобто майже втричі). Фіксований інтернет показав скромніше зростання: 88,01 Мбіт/с порівняно з 81,84 Мбіт/с роком раніше (плюс 7,5%). Для порівняння: середня швидкість мобільного інтернету у Великій Британії станом на середину 2025 року була близько 47 Мбіт/с, у Польщі — близько 50 Мбіт/с.

Інші актуальні цифри з того ж звіту Digital 2026: Ukraine: 55 мільйонів активних мобільних з’єднань в Україні (140% від населення — багато українців користуються двома SIM-картами); 93,9% мобільних з’єднань підтримують 3G, 4G або 5G; 23 мільйони активних користувачів соцмереж — це 58,5% населення. Найпопулярніша платформа — YouTube (23 мільйони українських користувачів), за нею TikTok (19 мільйонів дорослих) та Facebook (14,2 мільйона).

Окрема цікава деталь зі звіту: 10,4% населення України (4,07 мільйона осіб) станом на кінець 2025 року залишалися «офлайн». Здебільшого це люди віком від 65 років та мешканці прифронтових і деокупованих громад, де відновлення інфраструктури ще триває.

Подальші перспективи

За 35 років український інтернет пройшов шлях від одного дослідного акаунту на весь Київ до інфраструктури, від якої залежить функціонування держави, армії, банківської системи, освіти та медицини. Це історія, яка містить тривалі періоди відставання (3G на сім років пізніше, ніж у Європі) та епізоди світового лідерства (перші у світі електронні паспорти, найбільша в історії кібератака NotPetya як полігон для всього світу).

У 2026 році головні напрямки розвитку — це підготовка до комерційного запуску 5G, розширення супутникового покриття, цифровий експорт «Дії» в інші країни (Естонія, Колумбія, Косово та інші вже працюють над власними версіями платформи на основі українського досвіду), а також — найважливіше — захист критичної інфраструктури від нових кібератак. Зрештою, в Україні інтернет давно перестав бути просто технологією. Він став одним зі стратегічних ресурсів країни.

Будь ласка, залиште це поле порожнім

О, привіт
Приємно познайомитися!

Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕГИ:4G5GІнтернетІсторія технологійВибір редакціїУкраїнаПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукПопередня статтяЯк правильно зберігати старі смартфони та планшетиНаступна статтяКитайська група кіберзлочинців Webworm атакує державні установи в Європі

У тренді

ШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг

17.08.2026

Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на Android

16.08.2026

Як очистити кеш на компʼютері з Windows 11: усі способи для ПК і ноутбука

19.08.2026

Як підписати PDF на смартфоні: інструкція для iPhone та Android

14.08.2026

Як вимкнути геолокацію на iPhone: повний контроль доступу застосунків

17.08.2026Огляди

Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми

11.08.2026Кібербезпека

Штучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів — 16 із них виявилися життєздатними

07.08.2026Кібербезпека

Кібербулінг: як розпізнати цькування в мережі та що робити

05.08.2026Кібербезпека

У ЄС запрацювали правила прозорості ШІ: чат-боти мають попереджати про себе, а дипфейки — маркуватися

04.08.2026

Джерело